• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Положення про ВСЗЯО

Положенняпро внутрішню систему забезпечення якостіосвіти

Бендзарівського ліцею імені Т. П. Боднар

(із змінами та доповненнями, внесеними відповідно до чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України впродовж 2024 р. – 2025 р.)

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

І. Загальні положення

Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Бендзарівському ліцеї імені Т. П. Боднар Балтської міської ради Одеської області (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до:

- Законів України «Про освіту»; - «Про загальну середню освіту»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р

«Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування

загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

- ДСТУ ISO 9001: 2015 Системи управління якістю.

- Вимоги ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та

словник термінів;

- наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження

Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»;

- наказу МОН № 1480 від 30.11.2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій

з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах

загальної середньої освіти».

У процесі розроблення положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Внутрішня система забезпечення якості освіти Бендзарівського ліцею імені Т. П. Боднар Балтської міської ради Одеської області розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

• автономія закладу освіти;

• академічна доброчесність;

• академічна свобода;

• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

• гуманізм;

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками,

у тому числі за ознакою інвалідності;

• демократизм;

• державно-громадське управління;

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що

надаються державою;

• людиноцентризм, дитиноцентризм;

• постійне вдосконалення освітньої діяльності;

• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу

освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

• урахування впливу зовнішніх чинників;

• цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Бендзарівському ліцеї імені Т. П. Боднар є:

• гарантування якості освіти;

• формування довіри громади до закладу освіти;

• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Бендзарівському ліцеї імені Т. П. Боднар Балтської міської ради Одеської області покладається на директора ЗЗСО.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників;

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

закладом;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального

дизайну та розумного пристосування.

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

- принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх

підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний

розвиток, виховання і соціалізація особистості, здатної до життя в суспільстві

цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення

і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,

відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

- принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього

процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних

та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та

прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

 функціонування системи формування компетентностей учнів;

 забезпечення кадрового потенціалу закладу, підвищення кваліфікації педагогічних

працівників;

 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

 створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

 забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

закладом освіти;

 створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

 запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

 застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування

результатів освітньої діяльності.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання

стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої

мотивації до навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та

самореалізації учнів і педагогів;

• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку

освітнього процесу.

Моніторинг в закладі освіти здійснюють:

• директор та його заступники;

• засновник;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями

та батьками;

• громадськість.

Основними формами моніторингу є:

 проведення контрольних робіт;

 аналіз участі учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,

конкурсів;

 перевірка документації;

 опитування, анкетування;

 відвідування уроків, заходів (за навчальний рік не менше 70 - 90 для 1 посадової

одиниці адміністрації, для директора – не менше 40, атестація педагогічних

працівників – не менше 10 уроків/заходів, тематичний контроль – не менше 5

уроків/заходів, класно-узагальнюючий контроль – не менше 5 уроків/заходів,

вивчення стану викладання – не менше 10 уроків/заходів.

При дистанційній формі навчання - 1/3 від вказаних цифр за відповідний період.);

 онлайн тестування в 4, 9, 11 класах.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для

прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в

аналітично-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на

засіданнях предметно-методичних комісій вчителів, нарадах при директорі,

засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад,

професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;

• психолого-соціологічний моніторинг;

• результати навчання учнів;

• педагогічна діяльність;

• управління закладом;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• формування іміджу закладу.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними кадрами передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела

використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового

контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності,

використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих)

результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження

(творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів

мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих

наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому

процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються

освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання

результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової,

творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема,

академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція

щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ

матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної

переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів

навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання,

кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати

визначені законом посади; позбавлення винагороди за сумлінну працю,

преміювання.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово

висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також

любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного

спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як

рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними

мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних

ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади,

можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у

відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних

залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із

застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі

математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають

формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в

групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на

основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження

та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому

середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є

основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно

навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і

брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного

використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для

сталого розвитку суспільства;

Коментарi